Печатка великого князя київського Ізяслава Ярославича, третя чверть XI ст.
Свинець; карбування. D– 30×27мм, D2– 24мм; Н– 5мм. 23,9г
Зі збірки Музею Шереметьєвих, Київ (VР-1030)
На лицьовій стороні молівдовула зображено погруддя св. Димитрія в обладунках, поверх яких накинуто плащ. Святий воїн тримає у правиці спис, у лівиці – округлий декорований щит. З обох боків стовпчасті написи: O|A|GI|O|S-D|IM|TRI (Ὁ ἅγιος Δημήτριος – Святий Димитрій). Довкола йде крапковий обідок.
На звороті, також у крапковому обідку, – орнаментальна розетка у вигляді квітки – одного з династичних знаків Рюриковичів у Х–ХІІІ ст.
У горішній частині печатки круглий отвір – для носіння її як підвіски.
У ХІ ст., а саме цим століттям за стильовими ознаками датовано печатку, хрестильне ім’я Димитрій мав лиш один князь – син Ярослава Мудрого Ізяслав. Ізяслав займав турівський (1042–1052), новгородський (1052–1054), київський (1054–1068; 1069–1073; 1077–1078) столи. Двічі князь був змушений покидати Київ і з родиною шукати прихистку в різних європейських країнах.
За описом Олександра Алфьорова у: 1000 років української печатки: каталог виставки [...]. Київ, 2013. С.32–33
Комментариев нет:
Отправить комментарий