Summi Ordinis Militaris Templum Sedis Sanctae Virginis Galiciae, Imperatores Orientis et Occidentis – Custodes Silentium Regiae

Суверенний Лицарський Орден Храму Престолу Пресвятої Діви Галицької, Імператорів Сходу і Заходу - Охоронці Королівського Мовчання

Orden Soberana y Militar del Templo de Trono de la Santísima Virgen de Galicia, los emperadores de Oriente y Occidente - Guardianes del Silencio Real

Sovereign Military Order of Temple of Throne Blessed Virgin of Galicia, the Emperors of East and West – Guardians of the Royal Silence

Суверенный Рыцарский Орден Храма Престола Пресвятой Девы Галиции, Императоров Востока и Запада – Хранители Королевского Молчания

Aranost Riston Ost-Aran Teluith Vanya Galadhen, Rîl Annûn ar Annui, Dîr Sîdh Aranel


"... В одній з герметичних орденських систем ХVІІІ ст. є таємний блукаючий ступінь ієрархії під назвою "Охоронець королівського мовчання". Королівське мовчання - знак невизначеності витоків Державності, Династії, Влади. Охоронець - дослідник і ревнитель того знаку, традиціоналіст. Початок державності України також огорнутий королівським мовчанням: обмаль фактів, суперечлива хронологія, міфологізовані політичною кон'юктурою події. Кожна спроба заступити на варту королівського мовчання України вартує уваги, бо ще Платон казав: визначення "життя" і "спогадів" конгруентні... можемо констатувати відрадний факт: на охорону Королівського мовчання України заступив новий вартовий. Будемо сподіватися, що втома і брама його не здолають"
(Єшкілєв В. Передмова // Четвер. - 1993. - № 4. Проект "Імперія". - С. 48).


Показаны сообщения с ярлыком династии. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком династии. Показать все сообщения

четверг, 21 мая 2026 г.

Династия Гассанидов

A Dinastia Gassanida, estado cliente do Império Romano e famosos líderes das tribos árabes cristãs aliadas aos bizantinos contra Maomé, ainda existe até hoje e são católicos maronitas que residem no Brasil. O atual líder da casa e pretendente ao trono Gassânida nasceu em Curitiba.

Династия Гассанидов, зависимое государство Римской империи и известные лидеры христианских арабских племен, союзных Византии против Мухаммеда, существует и по сей день и состоит из маронитских католиков, проживающих в Бразилии. Нынешний глава династии и претендент на трон Гассанидов родился в Куритибе.

The Ghassanid Dynasty, a client state of the Roman Empire and famous leaders of the Christian Arab tribes allied with the Byzantines against Muhammad, still exists today and is comprised of Maronite Catholics residing in Brazil. The current leader of the house and pretender to the Ghassanid throne was born in Curitiba.




среда, 20 мая 2026 г.

The Bagrationi

 Os Bagrationi descendem da Dinastia Cosroida e, através dela, de Nana da Ibéria, mãe do rei Aspacures II da Ibéria (Kartli) e membra da dinastia Tibério-Juliana do reino do Bósforo, descendente de um de seus fundadores, Cotys I, filho de Gepaepyris, bisneta por parte de mãe de Antônia, filha de Marco Antônio himself.

Багратионы происходят от династии Хосроидов и, через неё, от Наны Иберийской, матери царя Аспакура II Иберийского (Картли) и члена Тиберийско-Юлианской династии Боспорского королевства, потомка одного из её основателей, Котиса I, сына Гепаепириса, правнучки по материнской линии Антонии, дочери самого Марка Антония.

The Bagrationi descend from the Khosroid Dynasty and, through it, from Nana of Iberia, mother of King Aspacures II of Iberia (Kartli) and a member of the Tiberian-Julian dynasty of the Bosporan kingdom, descended from one of its founders, Cotys I, son of Gepaepyris, great-granddaughter on her mother's side of Antonia, daughter of Mark Antony himself.





воскресенье, 8 марта 2026 г.

Імперія, що не зникла: візантійська традиція від Андроніка I Комніна до Андронікових XXI століття

Історія династій — це не лише низка правлінь і дат, а передусім пам’ять, що переходить із покоління в покоління, переживаючи падіння імперій і зміну епох. Рід Андронікових належить до тих рідкісних сімей, чия родова традиція пов’язує їх із візантійською імператорською династією Комнінів і насамперед з ім’ям Андроніка I Комніна.

Правління Андроніка I Комніна завершилося трагічно: у 1185 році в Константинополі спалахнув заколот, імператора було повалено й страчено. В умовах переслідувань представники його роду опинилися у смертельній небезпеці. Згідно з династичною традицією, частина сім’ї була змушена залишити Візантію, рятуючись від розправи. Їхній шлях пролягав на Кавказ — до православної Грузії, яка в той час переживала епоху розквіту. Там вигнанців прийняла велика цариця Тамара. Саме в грузинському середовищі закріпилася лінія, що згодом стала відома як Андронікашвілі — «діти Андроніка».

Сімейна історія знайшла відображення в родовому гербі. Одним із його ключових елементів є корабель — символ морського шляху з Візантії до Грузії. Цей знак нагадує про вимушений вихід із Константинополя та про новий початок на кавказькій землі. У геральдиці корабель означає шлях, спасіння й наступність. У поєднанні з князівською короною та християнською символікою герб стає візуальним літописом родини — розповіддю про збережену імператорську традицію.

У XX столітті візантійське коріння кавказьких династій отримало академічне осмислення. Історик і генеалог Кирило Туманов (Туманішвілі) присвятив цій темі фундаментальну працю Manuel de généalogie et de chronologie pour l’histoire de la Caucasie chrétienne (Arménie, Géorgie, Albanie), видану в Римі в 1976 році. У монархічній традиції видання пов’язують із підтримкою кола останнього короля Італії — Умберто II. У праці розглядалося походження Андронікашвілі від лінії Андроніка I Комніна, і в низці монархічних кіл визнається наступність роду Андронікових від візантійських імператорів династії Комнінів.

У XX столітті живим утіленням цієї наступності став Костянтин Андроніков. Народившись у 1916 році та опинившись після революції у Франції, він присвятив життя дипломатії, богослов’ю й науковій праці. Усвідомлюючи своє походження від Андроніка I Комніна, він використовував літературний псевдонім Андрій Комнен (André Comnène). Через переклади богословських праць і гуманітарну діяльність він продовжував візантійську традицію вже як культурну та інтелектуальну спадщину.

Особливу роль в історії родини відіграв рід де Куріс. Куріси походили із середовища понтійських греків — православних громад Причорномор’я, які після падіння Візантії та османського завоювання поступово розселялися уздовж узбережжя Чорного моря. У XVIII столітті представники грецьких родин, рятуючись від нестабільності Османської імперії, переселялися на територію Російської імперії. Частина понтійських і малоазійських греків опинилася на півдні України — у Новоросії, Одесі, Херсонській губернії. У цьому середовищі формувалися купецькі, військові й дворянські лінії, багато з яких вступали в родинні зв’язки з козацькою старшиною.

понедельник, 19 мая 2025 г.

Підтвердження статусу Княгинi Анни як глави династії не лише відновлює авторитет Царського Дому, а й зміцнює його роль у збереженні національної ідентичності та історичної спадщини Грузії

Княгиню Анну Багратіоні-Грузинську визнано Главою Царського Дому Грузії
Тбілісі, Грузія

У День святого Андрія Первозванного, 12 травня 2025 р., в Тбіліській міській асамблеї відбулася знакова історико-культурна конференція, присвячена регіону Лазеті. Захід вiдвiдали провідні духовні та наукові діячі країни — митрополит Шіо Мужірі, митрополит Даніел (Датуаашвілі), митрополит Ананія (Джапарідзе), а також президент Національної академії наук Грузії Роін Метревелі.

Під час конференції митрополит Ананія офіційно підтвердив чинність Указу №2, виданого у 2009 році покійним спадкоємцем грузинського престолу, принцом Нугзаром Багратіоні. Згідно з цим указом, його старша донька, принцеса Анна Багратіоні-Грузинська, визнається єдиною законною Главою Царського Дому Грузії

Похорон Князя Нугзара Багратiон-Грузинськлго відбувся за участі Президента Грузії та представників уряду, що підкреслило національне значення цієї постаті.

Це визнання повертає історичну справедливість і знімає попередні суперечки, пов’язані з її колишнім чоловіком, принцом Давидом Багратіоном. У 2017 році британське видання Daily Mail оприлюднило журналістське розслідування, в якому йшлося про те, що принц Давид, використовуючи ім’я покійної королеви Єлизавети II, займався продажем фальшивих дворянських титулів і почесних відзнак:


Підтвердження статусу Княгинi  Анни як глави династії не лише відновлює авторитет Царського Дому, а й зміцнює його роль у збереженні національної ідентичності та історичної спадщини Грузії.

Офіційна сторінка Царського Дому Грузії: https://www.facebook.com/TheRoyalHouseofGeorgia/



На фото - Ірина Багратіон-Грузинська, дочка принцеси Анни, Глави Царського Дому Грузії. 

среда, 26 марта 2025 г.

Кирилл Серебренитский: Династия Хельфенштейн

*** 
Моя прабабушка Мария жила здесь. 
Burg Helfenstein - замок Хельфенштейн 
(Хельфенштайн, как сейчас предпочитают писать); 
он - на высокой скале (600 метров, немало для Европы); 
кругом, до сих пор ещё, тёмнолесные горы; здесь начинается хребет Аальбух, который входит принадлежит к горному царству ШвабенАльба (Schwäbische Alb, Schwabenalb).
Под замковой скалой располагается город Гейслинген, к которому замок сейчас приписан. 
(Гейслинген: сейчас около шести тысяч жителей.
Конечно, это - моё платоническое воображение, но чудится, по фотографиям, что этот город - приземистый, аккуратно-убористый, до сих пор как бы до сих пор опаслив, - вроде и замок в руинах, и властители его исчезли больше полутысячи лет назад, но - а вдруг призрак? скелет в доспехах? ). 
Земля Баден-Вюртемберг, Германия. 

Замок Хельфенштайн впервые упоминается, вроде бы, около 1100 года; считается, что основал его рыцарь Эберхард Старый (Eberhard I the Elder), первый граф фон Хельфенштайн. 
Но кто-то на этой скале жил ещё раньше: недавно (в 2022ом) тут была обнаружена керамика XI века.
Вскоре после Второй Маркграфской войны (1552 год) замок был покинут; столетие спустя это были уже руины, густо заросшие лесом: замок словно вернулся назад, в скалу, и очеловеченные обтесанные камни снова одичали, слились с камнем первозданным. 

*** 
О замке этом, строго говоря, не забывали, - 
(в 1796 году некий Georg Veesenmeyer издал в Ульме небльшую книжку -  Versuch einer Geschichte des Schlosses Helfenstein). 
Но заново открылся замок только во времена Третьего Рейха: 
в  1932 - 1938 годах Георг Буркхард, известный ревнитель швабской истории, расчистил вершину горы, и откопал фундамент, основания стен и остатки башен.
В последующие десятилетия Хельфенштайн был возрождён; впрочем, наиболее заметные его сооружения, - девятиметровая смотровая башня,  маленькая таверна, кордегар и тд., - это, большей частью, новострой ХХ века. 


***
"Burghof über Treppen und eine Holzbrücke erreichbar ist. In der Wand eines früheren Torhauses der Hauptburg sind ein Steinrelief mit dem Wappen der Helfensteiner sowie eine Gedenktafel eingelassen, die an die Ehe des Grafen Ulrich V. von Helfenstein mit der Herzogin Marija Kotromanic von Bosnien erinnert, die von 1356 bis 1396 auf der Burg lebte", сообщает тщательная немецкая википедия. 
На стене бывшей сторожки главного замка находится каменный рельеф с гербом рода Хельфенштейнов и мемориальная доска, увековечивающая бракосочетание графа Ульриха V Хельфенштейна с герцогиней Марией Котроманич Боснийской, которая жила в замке с 1356 по 1396 год.
В гербе скрыто имя замка, и имя это загадочно. 
На красном поле - серебряный слон, шагающий по трём золотым горным вершинам. 
(на некоторых, ранних вариациях, это, кажется, не горы ; слон как бы топчет корону). 
Но: такими играми в созвучия, - Helfen/Elefanten, - увлекалось уже не самое ранее средневековье. Герб этот обозначился впервые только в 1340 году, в Цюрихском реестре 

*** 
... Серебряный слон, на трёх вершинах покачивающийся, - уже увлекательно, мне издавна остро нравится этот прорывающий фронтиры контраст: жаркий африканский слон в каменной прохладе северной геральдики. 
Но вот это имя, на современной туристической табличке, - оно меня в последнее время неотрывно притягивает: 
Herzogin Marija Kotromanic von Bosnien, Мария Котроманич, герцогиня Боснийская. 
Дело в том, что это и есть моя прабабушка, как выяснилось. 
В двадцатом поколении. 
Родословный лабиринт с переходами через семь женских линий. 
Из сумрачной Швабии - стремительный перелёт на юг: стрела - через Далмацию и Сербию, вдоль берега Адриатики, почти что в Грецию: королевство Босния. 
Точнее: отец, дед, и, возможно, прадед этой Марии - это баны Боснии; этот титул, бан, отождествлялся с северным "герцог". 
В 1377 году бан Твртко Котроманич, после успешных завоеваний, принял новый титул: 
король сербов, Боснии, Поморья и Западных стран; 
а с 1390го - ещё величавее: король Сербии, Боснии, Далмации и Приморья.
Продержалась эта корона - не слишком долго, но не так уж кратковременно - немногим меньше ста лет. 
Король Твртко Котроманич - это брат Марии фон Хельфенштейн: по одной версии, родной, по другой - двоюродный. 
Когда брат превратился в короля, - Мария уже четверть века жила в Швабии. Поэтому так и осталась герцогиней.

пятница, 12 мая 2023 г.

Syrian-Lebanese Prince Gharios El Chemor of Ghassan, head of the oldest Christian Dynasty in the world


We would like a spring image: the wedding of the Syrian-Lebanese Prince Gharios El Chemor of Ghassan, head of the oldest Christian Dynasty in the world, with the kind Lady Cristin Beavers, celebrated in Beverly Hills, in the United States.

суббота, 10 сентября 2022 г.

Вдадимир Видеманн: С сегодняшнего дня в Британии правит Ольденбургская династия

 С сегодняшнего дня в Британии правит Ольденбургская династия, сменившая в лице короля Карла Третьего (бывш. принц Чарльз) Заксен-Кобург-Готскую (Виндзорскую) династию, правившую страной с 1901 года.

К младшим ветвям Ольденбургского дома принадлежат, в частности, все Романовы с 1762 года, Гольштейн-Готторпская династия шведских королей (правила в 1751—1818 гг.), датский, норвежский и греческий (до 1974 года) правящий род Глюксбургов, а через греческих Глюксбургов британская линия Маунтбеттен-Виндзоров, которая вступила на престол в лице детей и внуков Елизаветы II.


воскресенье, 25 августа 2019 г.

Поздравляем Е.Ц.В. Царевича Нугзара Петровича Багратион-Грузинского с памятной датой!

Поздравляем Е.Ц.В. Царевича Нугзара Петровича Багратион-Грузинского с памятной датой.!

Пусть Господь даст сил и здоровья нести нелегкую ношу, предопределенную самим Господом Богом.

А что же Багратионы-Грузинские, настоящие, прямые потомки последнего грузинского царя? Их судьба сложилась весьма сурово. Советской Грузии, как и всему СССР Багратионы были в тягость. Часть семьи пустили в расход, часть законопатили в ссылки, часть обрекли на полуголодное существование с собственным народом. Им запретили быть Багратионами. Несмотря на это, славная семья Багратиони, которая дала Грузии многих прославленных царей, политиков, военачальников, духовных лиц, ученых и деятелей искусства и сегодня, как может, трудится на благо своей страны.

Спасибо Вам от всей души!

Поиск по этому блогу