З приводу сьогоднішнього “дня росії” хотілося би згадати про нелегітимність чинної влади на території РФ і запропонувати росіянам, які, як це притаманно азійським народам, схильні покорятися монархам, покаятися і схилитися перед своїм імператором.
Як відомо, після бузувірського вбивства імператорської родини Миколи ІІ (Готторп-Гольштейн-Романова) у ніч проти 17 липня 1918 року владу на території залишків колишньої Російської імперії захопила банда терористів та політичних аферистів, відома як партія більшовиків, а пізніше як комуністична партія.
Нинішній так званий президент РФ не приховує, а навіть підкреслює спадкоємність із тими, хто прийшов до влади в Росії шляхом фінансованого кайзерівською Німеччиною державного перевороту у жовтні 1917 року. Досить згадати, як перед повномасштабним вторгненням до України звироднілий представник більшовицько-чекістської банди Путін говорив про Радянський Союз як про територію Радянської Росії.
Важливий нюанс. Убивство Миколи ІІ та усієї його родини більшовицькими бандитами жодним чином не перервало традицію імператорської влади, якою у 1721 році наділив себе російський цар Петро І та яку було визнано тогочасною світовою спільнотою.
Титул імператора законно проіснував у Росії всього чотири роки - тільки до смерті Петра І у 1725 році. Період в історії Російської імперії 1725-1762 років справедливо називають "епохою палацових переворотів" у зв'язку з регулярним насильницьким втручанням у процес передачі влади. Причина в тому, що 1722 року Петро I змінив порядок престолонаслідування, що діяв століттями, за заповітом або шляхом соборного призначення, легалізувавши особисту волю імператора.
Ось тут починається найцікавіше.
За особистою волею імператора Петра І, ніким не скасованою, офіційним законним спадкоємцем від 1718 року був його малолітній син Петро — нащадок від другої дружини Катерини Олексіївни, до одруження та православного хрещення відомої як Марта Скаврон.
Вважається, що Петро Петрович помер у віці 3,5 років — 25 квітня 1719 року. Але не випадково, звістка про смерть спадкоємця поширилася після того, як психічно неврівноважений імператор засудив до смерті свого старшого сина від першого шлюбу Олексія Петровича, який також міг претендувати на престол. 28-річний Олексій помер у Петропавловській фортеці 26 червня 1718 року.
Добре знаючи навіжений характер свого чоловіка, Катерина вирішила заховати малого спадкоємця подалі від очей божевільного імператора до того часу, поки не стане безпечно. Посприяв їй у цьому колишній гетьман Великий Литовський Ян Казимир Сапєга, у якого служив у Мінську її батько - Самуїл Скаврон. Саме Сапєга згодом допоміг Катерині після її одруження з Петром І розшукати сестер та братів, які пізніше стали графами Скавронськими.
Петро І начебто підозрював, що його син насправді не помер. Збереглися історичні свідчення, що “поховання” Петра Петровича відбувалися двічі. 1719 року він був “похований” у церкві Воскресіння Лазаря Олександро-Невського монастиря, а 24 жовтня 1723 року “перепохований” у Благовіщенській церкві. Насправді жодного разу справжнього спадкоємця престолу Російської імперії в труні не було.
Істинного імператора переховували на території Речі Посполитої під родовим прізвищем його матері. Петро Скаврон мав усього 10 років, коли у 1727 році померла Катерина І, яка стала імператрицею після першого безкровного палацового перевороту. Законному спадкоємцю не вдалося тоді повернутися на престол, але рід його не перервався!
Росіяни! Ваш імператор готовий повернутися. Через 300 років беззаконної влади, ви нарешті отримаєте монарха, на якого заслужили. Очистіть дорогу тому, хто гряде!
Императоръ и Самодержецъ Всероссійскій Богдан Перший
******
По поводу сегодняшнего "дня россии" хотелось бы вспомнить о нелегитимности действующей власти на территории РФ и предложить россиянам, которые, как это присуще азиатским народам, склонны повиноваться монархам, покаяться и склониться перед своим императором.
Как известно, после изуверского убийства императорской семьи Николая II (Готторп-Гольштейн-Романова) в ночь на 17 июля 1918 года власть на территории остатков бывшей Российской империи захватила банда террористов и политических аферистов, известная как партия большевиков, а позже как коммунистическая партия.
Нынешний так называемый президент РФ не скрывает, а даже подчеркивает преемственность с пришедшими к власти в России путем финансируемого кайзеровской Германией государственного переворота в октябре 1917 года. Достаточно вспомнить, как перед полномасштабным вторжением в Украину выродившийся представитель большевистско-чекистской банды Путин говорил о Советском Союзе как о территории Советской России.
Важный нюанс. Убийство Николая II и всей его семьи большевистскими бандитами никоим образом не прервало традицию императорской власти, которой в 1721 году наделил себя российский царь Петр I и которая была признана тогдашним мировым сообществом.
Титул императора законно просуществовал в России всего четыре года – только до смерти Петра I в 1725 году. Период в истории Российской империи 1725-1762 годов справедливо называют "эпохой дворцовых переворотов" в связи с регулярным насильственным вмешательством в процесс передачи власти. Причина в том, что в 1722 году Петр I изменил действовавший веками порядок престолонаследия по завещанию или путем соборного назначения, легализовав личную волю императора.
Вот здесь начинается самое интересное.
По личной воле императора Петра I, никем не отмененной, официальным законным наследником от 1718 года был его малолетний сын Петр — потомок от второй жены Екатерины Алексеевны, до бракосочетания и православного крещения известной как Марта Скаврон.
Считается, что Петр Петрович умер в возрасте 3,5 года - 25 апреля 1719 года. Но не случайно, известие о смерти наследника распространилось после того, как психически неуравновешенный император приговорил к смерти своего старшего сына от первого брака Алексея Петровича, который также мог претендовать на престол. 28-летний Алексей скончался в Петропавловской крепости 26 июня 1718 года.
Хорошо зная взбалмошный характер своего мужа, Екатерина решила спрятать малолетнего наследника подальше от глаз сумасшедшего императора до тех пор, пока не станет безопасно. Помог ей в этом бывший гетман Великий Литовский Ян Казимир Сапега, у которого служил в Минске ее отец - Самуил Скаврон. Именно Сапега впоследствии помог Екатерине после ее женитьбы с Петром I разыскать сестер и братьев, которые позже стали графами Скавронскими.
Петр I вроде бы подозревал, что его сын на самом деле не умер. Сохранились исторические свидетельства, что "погребения" Петра Петровича происходили дважды. 1719 он был "похоронен" в церкви Воскресения Лазаря Александро-Невского монастыря, а 24 октября 1723 "перезахоронен" в Благовещенской церкви. На самом деле ни разу настоящего наследника престола Российской империи в гробу не было.
Истинного императора скрывали на территории Речи Посполитой под фамилией его матери. Петру Скаврону исполнилось всего 10 лет, когда в 1727 году умерла Екатерина I, которая стала императрицей после первого бескровного дворцового переворота. Законному наследнику тогда не удалось вернуться на престол, но род его не прервался!
Россияне! Ваш император готов вернуться. Через 300 лет беззаконной власти, вы наконец-то получите монарха, которого заслужили. Очистите дорогу грядущему!
Императоръ и Самодержецъ Всероссийский Богдан Первый
