Ім'я Василя Вишиваного, дали українські вояки в час Першої Світової Війни. Він вважався одним з неофіційних претендентів на український трон в разі утворення монархії. Хоча він сам ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом і навіть не мав до цього можливостей, Василь прославився своїми військовими та дипломатичними талантами, поезією і любов'ю до України. Автор збірки віршів «Минають дні», яку присвятив своїм бойовим товаришам по УСС.
Активний діяч українських визвольних змаганнь, командир Легіону УСС. Мав велику прихильність серед армії та населення, якої побоювався Київ, тому не зійшовся ні з Гетьманатом, ні з УНР.
На еміграції плідно і багато допомагав українцям, зокрема УВО і ОУН, а також займався бізнесом. Після падіння Німеччини, у 1947 році викрадений радянським СМЕРШЕм з Відня. Потім кинутий до Лук'янівської тюрми, де після катуваннь і хвороби помер 18 серпня 1948 року.
